Новини

Новини (3)

Як повідомляє Голос України

На Вінниччині завершили сезон цукроваріння з найнижчим за останні чотири роки показником.

На шести заводах загалом зварили 331 тисячу тонн солодких кристалів, на 93 тисячі тонн менше за показник 2018-го. Навіть за такого істотного зниження область залишається лідером у виробництві цукру порівняно з іншими бурякосіючими регіонами держави.

Нинішньої весни загальну площу під цукристі в області скоротили до 44,2 тисячі гектарів. Це майже на десять тисяч гектарів менше, ніж було у 2018-му. Друга причина «гіркого» показника — низька врожайність: з гектара у середньому накопали по 419 центнерів корінців замість 569 центнерів у попередньому сезоні. Так мало буряків не збирали упродовж майже десяти минулих років. Фахівці нарікають на незадовільні кліматичні умови. Недостатньо було вологи під час сівби, не вистачало її також у деякі періоди формування коренів. Принаймні про інші причини не говорять. Незважаючи на те, що цукру виробили менше, і не тільки на Вінниччині, ціна на солодкий «пісок» поки що не змінилася. У магазинах можна придбати кілограм за 13 гривень, на ринках продавці просять 14—15 гривень за таку само кількість. Не підвищують вартість оптові покупці. Більше 12—13 тисяч гривень за тонну не готові дати заводчанам.

— Однозначно цукор подорожчає, — прогнозує економіст Леонід Козодой. — Це може статися навесні наступного року, коли традиційно на кристали зростає попит. Вартість змінюватиметься поступово. Можливо, цінники почнуть переписувати уже у перші місяці 2020-го.

Довідково

Виробництво цукру на Вінниччині протягом останніх років: 2016 — 430 тисяч тонн, 2017 — 445 тис. т, 2018 — 424 тис. т, 2019 рік — 331 тисяча тонн. Ще одна цифра: у 1914-му у Подільській губернії цукроварні зварили 385 тисяч тонн солодких кристалів, тобто більше, ніж нині.

За обсягом виробництва соняшнику і соняшникової олії Україна продовжує утримувати перше місце у світі. 

За показником валового внутрішнього продукту на основі паритету купівельної спроможності частка економіки України склала 0,3% від світового ВВП.

Такі дані оприлюднив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Для порівняння, перша трійка країн виглядає наступним чином: Китай – 18,7%; США – 15,2%; Індія – 7,7%.

За цією інформацією, по світовому виробництву окремих товарів Україна займає лідируючі позиції, але практично всі ці товари – сировина. У перших позиціях – агропродукція. 

«Найбільше цьому сприяє вітчизняний аграрний сектор. Наприклад, за обсягом виробництва соняшнику і соняшникової олії Україна є безперечним лідером, а за обсягами вирощування кукурудзи Україна впевнено посідає 4 місце. При цьому тільки в Україні вирощується 400 видів гібридних сортів цієї с/г культури», – підкреслив чиновник.

Він також додав, що лише декілька продуктів, з виробництва яких Україна є лідером, можна віднести до продукції із середнім і високим рівнем доданої вартості.

 

Вітчизняний аграрний сектор економіки кожного року збільшує виробництво олійних культур, адже попит на рослинні види олії зростає у всьому світі, а ціни є порівняно вищими, ніж на зернові культури. Незважаючи на великі коливання цін на ринку та збільшення виробничих витрат рентабельність вирощування більшості олійних культур зумовлює тенденцію зростання обсягів їх виробництва та переробки.

Вітчизняні переробні підприємства є одними із основ­них і найбільших споживачів олійних культур, а їхня продукція — рослинні олії, шрот і макуха забезпечують досить вагому частку валютних надходжень від аграрного експорту.

Станом на початок 2020 року прогноз на врожай становить 14,3 млн тонн порівняно з раніше прогнозованими 15­ млн тонн та торішніми 15,2 млн тонн. МСГ США у жовтневому звіті також зменшило прогноз виробництва соняшнику в Україні порівняно з попередньою оцінкою з 15,5 млн тонн до 14,5 млн тонн внаслідок зниження врожайності.

Попри зміцнення курсу долара на міжбанку в кінці 2019р, закупівельні ціни на соняшник в Україні залишаються відносно низькими в порівнянні з показниками початку 2019р. Середня закупівельна ціна на соняшник становить 8700 - 9300 грн/т в залежності від регіону. Переробники обмежують зростання цін через здешевлення вітчизняної соняшникової олії та можливе збільшення пропозицій дешевої російської олії.   Водночас зазначимо, що, за даними Державної митної служби України, країна за 9 місяців 2019 року експортувала 79,52 тис. тонн насіння. Основним імпортером вітчизняної олійної культури у звітний період була Туреччина з часткою 50,03%. Також зазначену продукцію з України імпортували Нідерланди – 8,43%, Румунія – 4,4% та інші – 37,14%.

Незважаючи на зростання ринку пальмової та соєвої олії, збільшення пропозицій дешевої російської соняшникової олії тисне на ціни аналогічного українського продукту.Середня закупівельна ціна на олію соняшника становить 18 300 - 19 000 грн/т. Водночас ринок шроту також відчуває тиск від вищевказаного конкурента. Наразі трейдери зайняли вичікувальну позицію через низький попит на товар.  Середня ціна на шрот становить 4900 - 5500 грн/т в залежності від регіону на базисі DDP склад покупця.