Соєвий шрот — основний високобілковий інгредієнт для комбікормів

Одержаний із насіння сої без оболонок соєвий шрот позначається як соєвий шрот ВП (високий вміст протеїну). Соєвий шрот є повноцінним і збалансованим джерелом білка, незамінних амінокислот, мінеральних і цілющих речовин, необхідних для нормального розмноження, росту і розвитку, високої продуктивності нових порід тварин, птиці й риб. Разом із тим згодовування його має свої особливості, допустимі норми годівлі, з якими, на жаль, не всі знайомі. Найцінніше те, що соєвий шрот можна використовувати як єдиний високобілковий інгредієнт у дво-, трикомпонентних раціонах

Одержують соєвий шрот методом екстракції при переробці насіння сої. З 1 т одержують 750–800 кг шроту і 193 кг олії. Як бачимо, у цієї культури при переробці практично немає відходів, а основним продуктом, одержуваним під час промислової переробки її насіння, є соєвий шрот, що становить близько 80% його маси і містить 44–48% протеїну. У результаті подальшої поглибленої переробки одержують соєвий білковий концентрат, який містить 65–70% протеїну, та соєвий білковий ізолят, що містить 90–92% протеїну, які використовують переважно на харчові цілі. Тому сою можна назвати білково-олійною культурою, на відміну від соняшнику, у насінні якого міститься більше жиру, ніж білка, а отже, його можна віднести до олійно-білкових культур. Тонна сої дає удвічі більше білка, ніж тонна соняшнику, хоча менше олії. Через те що соя забезпечує більший збір цінного білка з гектара посіву, ніж інші культури, вона й має таке велике поширення і найбільші обсяги виробництва серед олійних і зернобобових культур. Це один із найбільших щорічно відновлюваних високобілкових рослинних ресурсів.

За кормовими перевагами соєвий шрот перевищує всі інші рослинні джерела протеїну, має найвищу поживну цінність, найширше використання в годівлі, придатний для всіх видів тварин, птиці й риб. Теплова обробка його або тостування надають соєвому шротові приємного запаху і смаку, знешкоджують антипоживні речовини, поліпшують перетравність, тому його добре поїдають у складі комбікормів тварини, птиця й риба

Разом із тим використання соєвого шроту має свої особливості. Норма згодовування його залежить від виду, породи і віку птиці, свиней, великої рогатої худоби, звірів, риби. Коротко зупинимося на деяких особливостях і нормах згодовування соєвого шроту, зважаючи на те, що норму згодовування його слід щоразу уточнювати з урахуванням віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності, що особливо важливо для селекційної та племінної роботи 

Фізико-хімічні показники, показники споживчої цінності:

Масова частка вологи та летких речовин, % - 8,5—10,0

Масова частка сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше - 1,5

Масова частка сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не менше - 49-50

Масова частка сирої клітковини в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше - 2,0